Профілактика насилля та протидія булінгу

 

Що таке булінг?   

У перекладі з англійської воно означає знущання, цькування чи залякування.

Булінг – це тривале фізичне або психологічне насильство, яке чинить одна особа або група осіб по відношенню до особи, яка нездатна захистити себе в даній ситуації, з усвідомленим бажанням завдати болю, залякати або спричинити стрес іншій особі.

Основні види булінгу

1. Фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
2. Психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
3. Економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
4. Сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
5. Кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Типовими ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

Що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:  

• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
• Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" 

 Домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Види та прояви домашнього насильства

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Прояви фізичного насильства:

• синці, забиті місця, наявність частково залікованих попередніх травм, сліди укусів тощо;

• перешкоджання вільному пересуванню;

• примус вживати алкогольні або наркотичні речовини чи речовини, що погіршують здоров'я або можуть призвести до смерті людини;

• створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров'ю.

Сексуальне насильство - протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім'ї.

Прояви сексуального насильства:

• зґвалтування, у тому числі "зґвалтування у шлюбі";

• примушування до небажаних статевих стосунків;

• торкання до інтимних частин тіла без згоди особи;

• примушування до заняття проституцією.

Надзвичайно небезпечним проявом сексуального насильства в сім'ї є дії сексуального характеру стосовно дитини: розбещення дитини; демонстрація дитині (підлітку) статевих органів (ексгібіціонізм); демонстрація акту онанізму; втягування дитини у заняття дитячою проституцією або дитячою порнографією тощо.

Психологічне насильство - це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, у тому числі щодо третіх осіб, переслідування, залякування та інші діяння.

Прояви психологічного насильства-:

• ігнорування почуттів особи;

• образа переконань, що мають цінність для особи, її віросповідання, національної, расової приналежності або походження; соціального статусу;

• переслідування, залякування;

• примус до протизаконних дій;

• погрози відібрати дітей;

• приниження особистості;

• постійна критика та насмішки;

• обмеження у самореалізації, навчанні, роботі;

• обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування;

• примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами, тощо.

 Психологічне насильство в сім'ї супроводжує всі інші види насильства.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Прояви економічного насильства:

• позбавлення матеріальних ресурсів для належного фізичного та психологічного добробуту;

• повна звітність за витрачені гроші ("все до копійки"), відбирання всіх зароблених грошей;

• заборона працювати члену сім'ї всупереч його бажанню та працездатності;

• примушування члена сім'ї виконувати тяжку, непосильну роботу;

• пошкодження, псування особистого майна;

• примушування до жебрацтва, тощо.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ У ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА-

• До поліції за номером 102.

• До центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

• До управління сім'ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.

• До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

• До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.

• До близької людини.

• На телефони "Гарячих ліній":

БЕЗКОШТОВНІ "ГАРЯЧІ" ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

• Національна дитяча "ГАРЯЧА ЛІНІЯ" Центру "ЛА СТРАДА-УКРАЇНА":

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)