Дії вчителя / класного керівника після травматичної події

 

Після травматичних подій ми можемо бути сповнені занепокоєння або смутку. Підтримка, втішання та заохочення вчителя під час освітнього процесу можуть дозволити учням почуватися в безпеці, подолати страх і горе, а також запобігатимуть довготривалим психологічним наслідкам.

Важливе правило: «ми співчуваємо, а не жаліємо. Діти переживають складний досвід, але точно впораються. Акцентуємо на їхній силі і спроможності бути стійкими.» (Світлана Ройз)

Вчитель – це «якір» стабільності в класі. Він допомагає дітям відчути, що навчальний простір залишається безпечним і зрозумілим.

Дії вчителя / класного керівника після травматичної події.

·        Відновлення рутини.   Регулярність уроків, знайомі ритуали, послідовність у правилах і поведінці створюють відчуття контролю — а саме його діти найбільше потребують після стресових подій.

·        Регуляція / стабілізація емоційного стану. Проводити психологічні хвилинки, дихальні вправи, дозволяти висловлювати почуття в безпечний спосіб: через розмови, творчість, рухові вправи чи короткі паузи для відновлення. Важливо пам’ятати, що дитяча психіка має значний потенціал до відновлення, особливо коли поруч є дорослі, які бачать у дитині силу. Коли вчитель каже: «Ти впораєшся. Я поруч», — це формує внутрішню опору, яка допомагає дитині пережити складний період і стати стійкішою.

·        Академічна гнучкість.  На перший тиждень – два знизити навчальне навантаження. Основний фокус – на відвідуванні, соціалізації та безпеці, а не на оцінках чи засвоєнні знань. Більше заохочувати дітей до творчих групових завдань.

·         Спостереження. Фіксувати значні зміни у поведінці учнів та передавати їх у психологічну службу закладу.

·        Пам’ять та горе. Якщо була втрата однокласників, створити безпечний ритуал вшанування пам’яті (тихий куточок, спільне написання листів, висадка рослин), але не примушувати до участі.

Варто підтримувати передбачувану структуру дня, дозволяти ставити запитання, не знецінювати страх чи смуток, пропонувати вправи на заземлення, підкреслювати сильні сторони учнів і водночас дбати про власний ресурс, щоб мати сили бути опорою для інших.

Як підтримати дитину, яка пережила травмуючу подію. Поради для батьків

 

Як батькам допомогти дитині, яка пережила психотравмуючу подію: техніки стабілізації

 

Буклет "Родинам військових, які вважаються зниклими безвісти чи перебувають у полоні"

Матеріал створено ГО Громадський Рух "Жіноча Сила в Україні" за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні

 

День ментального здоров’я

Щорічно 10 жовтня у всьому світі відзначається День ментального здоров’я — нагода ще раз нагадати собі, як важливо дбати про свій емоційний стан. 

Цього року у школі було проведені заходи з опорою на щоденні практики турботи про себе.
У початковій школі день розпочався із ранкового кола, де ми говорили про настрій, підтримку й важливість слухати одне одного. Учнівське самоврядування підготувало руханку для молодших школярів.  Психологічною службою були були проведені години спілкування "Як керувати злістю" (4Б), "Як долати тривожність" (8В), "Поговоримо про ментальне здоров’я" (учні старшої школи), групова консультація з педагогами "Щоденні практики турботи про себе"

Камінь, як опора

 Опора - це те, що допомагає людині відчути стабільність, безпеку і можливість рухатись далі, навіть коли навколо зміни та невизначеність. Опора може бути внутрішньою (наші цінності, досвід, віра у власні сили) та зовнішньою (люди, стосунки, звички, місця,...). Коли ми втрачаємо опору (через переїзд, стрес, втрату близьких та ін.) психіка почувається ніби "у повітрі": нам важко зосередитись, зростає тривога, почуття розгубленості. У такі моменти важливо створювати опору свідомо, шукати те, що повертає до реальності, нагадує про стійкість і про те, що я не сам, я можу впоратись.