Для вчителя

 

Відеогалерея

Матеріал для уроку підтримки ментального здоров'я  для учнів 7-11 класів "Ти як"

Матеріал для уроку підтримки ментального здоров'я для учнів 1-6 класів "Ти як"

Психологічні відеоролики

В межах Екосистеми психологічної допомоги в сфері освіти з метою реалізації Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за ініціативи першої леді України Олени Зеленської, Міністерством освіти і науки України, Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» та Асоціацією інноваційної та цифрової освіти за підтримки чеської гуманітарної організації «Людина в біді» (People in need) створено 108 коротких відеороликів.

Рекомендовано під час уроків використовувати психологічні відеоролики, які допоможуть учням справитися зі стресом та його наслідками, створити сприятливу атмосферу, яка дозволить дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації. Можна їх використовувати як на початку, так і в середині чи наприкінці уроку.

Ознайомитися з ними можна за покликанням  https://www.youtube.com/playlist?list=PL4lmqF0LvYNEJk3uHhO9f7M8O6k7xH4Rb

Ресурсна скриня для педагога

Ресурсна скриня – це добірка вправ та інструментів дитячої  психологині Світлани Ройз, які допоможуть дорослим навчити дітей емоційної стійкості, співпереживання і стресостійкості.

ЯКІ труДНОЩІ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ В ДИТИНИ ПІД ЧАС ПОВЕРНЕННЯ ДО НАВЧАННЯ

Міністерство охорони здоров’я спільно з дитячою психологинею Світланою Ройз підготували поради для батьків. Рекомендації допоможуть впоратися з викликами, що можуть виникнути під час повернення до навчання.

Важливо памʼятати, що стрес і навколишні умови (війна та COVID-19) продовжують впливати на нас. Це позначається зокрема й на навчальних навичках, здібностях і можливостях дітей. Слід із розумінням і терпінням ставитися до можливих труднощів у навчанні: зниженої концентрації, відстороненості, погіршення памʼяті тощо. До цього треба бути готовими дітям, вчителям і батькам. Це нормально та тимчасово, ніхто не невдаха – поясніть це дітям.

З якими труднощами стикаються діти?

• Повільне згадування матеріалу.

До звичного «літнього відкату» додається стрес від трагічних подій в Україні а також «зламаного» процесу навчання через пандемію та війну. Цьогоріч знадобиться більше часу на повторення матеріалу. Проте не варто прискорювати цей процес, все поступово пригадається. 

• «Кульгання» орфографії.

Діти та дорослі, які пережили досвід травматизації, можуть «забувати» на деякий час правила орфографії. Зі стабілізацію та заспокоєнням вони пригадаються. Допоможуть ігри зі словами, кросворди.

• Складнощі з довгостроковою памʼяттю.

Коли ми переживаємо стрес, нам складніше щось запамʼятовувати, особливо довгостроково. Починайте з маленьких обсягів інформації. 

• Проблеми з концентрацією.

Діти під час навчання можуть крутити щось у руках або гойдатися на стільці. Це не відволікання, а метод «відгальмувати» зайві сигнали – саме в такий спосіб діти можуть концентруватися. Не забороняйте це робити, натомість спробуйте включити такі рухи в навчальний процес.

• Тотальна екранізація. 

Безліч дітей звикли тримати гаджети в руках. Щоб відвикання було поступовим, можна включати застосунки в телефонах у процес навчання. 

• Запит на практичне та конкретне.

Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять, тому зараз потрібна наочність, зрозумілі знання та дії. Діти, особливо старші, можуть більше перейматися практичністю та необхідністю знань, які їм пропонують. 

• Втома від адаптації.

Пристосування до нових, незнайомих обставин і людей виснажує. Дитина може бути більш дратівлива, швидше втомлюватися.

• Зниження самооцінки.

Коли ми проживаємо складний досвід чи стрес, змінюється навіть самооцінка. Зараз діти часто живуть у режимі очікування невдачі, їм потрібен досвід перемог і підтримка. Давайте маленькі завдання зі швидким результатом, відзначайте перемоги. На одне критичне зауваження має бути не менше трьох схвальних реакцій. 

Джерело: https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-yaki-skladnoshi-mozhut-viniknuti-v-ditini-pid-chas-povernennya-do-navchannya

Ігри для

зняття стресу в дітей

 

«Доброго ранку, носику; доброго ранку, щічки; доброго ранку, вушка; доброго ранку, шийко; доброго ранку, плечики» і так далі — торкаємося різних частин тіла, промовляючи їхні назви (можливо, цілуючи). Так треба пройтися по всьому тілу.

«Ліпка». Розминаємо тіло, як тісто чи пластилін.

«Коржик». Спочатку треба «насипати борошна» — пройтися легкими рухами рук по всьому тілу, потім «наливаємо води» — гладимо все тіло, «ліпимо тісто», а потім «робимо коржик». Дитина тим часом сидить, обійнявши себе руками, а ми її обіймаємо ззаду. Розкриваємо руки — коржик випікся.

«Поцілунки». Квадратний, трикутний, овальний — цілувати лобик чи щічку так, щоб послідовність поцілунків утворила різні форми.

«Люлечка». Сісти за дитиною, обіймаючи її, і погойдатися.

«Обійманці». Діємо за принципом «обійми мене, сильніше, ніж я тебе».

«Кенгуру». Дитина сідає животик до животика і міцно вас обіймає.

 «Килимок». Простукати все своє тіло, мов килимок.

Торкатися одне одного «різними доторками» — як зайчик, як змія, як лисиця хвостиком.

 «Сніговик». «Ліпимо» із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м’язи, наче він змерз. А потім «гріємо як сонечко», і сніговик тане (дитина розслабляється).

Малювати на животику, спині різні букви чи прості фігури, а дитина має вгадати, що було намальовано.

Робимо масаж: «Рейки, рейки, шпали, шпали... Їхав поїзд із Полтави. Ось віконце відчинилось — горошинки покотились. Йшли курчата, ціпу-ціпу, дзьобали собі на втіху. А за ними гусенята теж пощипують завзято. Далі йшла сім’я слонів, тупали, аж гай шумів. От директор-молодець стіл поставив і стілець та друкує на машинці лист малесенькій дитинці: «Люба доню! Рідна пташко! Висилаю жовту чашку. В неї сонячні бочки і на денці — крапочки» (переспів Мирослави Кім).