Як підтримати дитину, яка пережила травмуючу подію. Поради для батьків

 

Як батькам допомогти дитині, яка пережила психотравмуючу подію: техніки стабілізації

 

Буклет "Родинам військових, які вважаються зниклими безвісти чи перебувають у полоні"

Матеріал створено ГО Громадський Рух "Жіноча Сила в Україні" за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні

 

Як розпізнати булінг та куди звертатися по допомогу?

Як розпізнати булінг? 

Булінг — це системна дія або бездіяльність учасників освітнього процесу (учнів, учителів тощо), які полягають у насильстві, приниженні чи іншому агресивному ставленні до людини.

Існує пʼять видів булінгу:

• фізичний — побиття, штовхання, підніжки;
• психологічний — ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж;
• економічний — крадіжки, вимагання грошей, псування майна;
• сексуальний — жарти, образи, погрози сексуального характеру;
• кібербулінг — публікація контенту (фото, відео) без дозволу.

Учасник освітнього процесу, який став свідком або зазнав булінгу/насильства,  можуть повідомити про це кількома безпечними способами:

1. звернутися особисто до класного керівника, шкільного психолога, соціального педагога чи директора закладу освіти;
2. залишити повідомлення через анонімну скриньку довіри (1 поверх біля кімнати школяра),  на електронну пошту  spslugba@gmail.com чи скористатися Google form Cкринька довіри;
3. подати звернення через державну освітню систему ПАК «АІКОМ», де діє спеціальний розділ для повідомлень про булінг. Для цього потрібно увійти або зареєструватися, натиснути кнопку «Повідомити про булінг» і заповнити коротку анкету (можна анонімно). Після надсилання звернення його отримує адміністрація школи, яка зобов’язана розпочати перевірку,  та ювенальна поліція;
4. зателефонувати на національну дитячу гарячу лінію 116 111 (цілодобово, безоплатно та анонімно);
5. звернутися до освітнього омбудсмена України або ювенальної поліції, якщо ситуація потребує негайного втручання.

Камінь, як опора

 Опора - це те, що допомагає людині відчути стабільність, безпеку і можливість рухатись далі, навіть коли навколо зміни та невизначеність. Опора може бути внутрішньою (наші цінності, досвід, віра у власні сили) та зовнішньою (люди, стосунки, звички, місця,...). Коли ми втрачаємо опору (через переїзд, стрес, втрату близьких та ін.) психіка почувається ніби "у повітрі": нам важко зосередитись, зростає тривога, почуття розгубленості. У такі моменти важливо створювати опору свідомо, шукати те, що повертає до реальності, нагадує про стійкість і про те, що я не сам, я можу впоратись. 

 

ВАЖЛИВІСТЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ КОНТАКТУ З ПІДЛІТКАМИ У ВОЄННИЙ ЧАС

 

В умовах війни багато підлітків стають вразливими до впливу небезпечних груп, злочинних організацій і деструктивних квестів. Ворог використовує соціальні мережі та маніпулятивні методи, щоб залучати молодь до незаконної діяльності. Саме тому збереження довірливого контакту між батьками та дітьми є ключовим фактором їхньої безпеки.